Сценарій до свята Миколая
Педагог-організатор: Шановні гості! Любі друзі, вчителі, діти! Для маленьких стає чарівною казкою, коли хтось невидимий з'являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти - і добра казка зникає, але Миколай залишається.
Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.
Суд на небесах
Репортер.
Шановні пані та панове,
Ось ми й зустрілися з вами знову!
Сьогодні випуск сенсаційний,
Скандальний та провокаційний!
Ми зараз з вами в небеснй канцелярії в залі суду
І вести репортаж я буду
Про розгляд такого питання:
«Чи достойні діти Мишлятицького НВК вітання
До дня Святого Миколая».
Чим діло скінчиться? Не знаю...
(Відходить у бік та уважно спостерігає за процесом ).
Суддя.
Справа сьогодні досить незвична,
Дуже важлива, хоч і не політична.
Прийняти рішення складно нам буде,
Хоч усі ми освічені люди,
Але багато є «за» і є «проти»,
Тому, панове, мерщій до роботи!
Нехай свідки виступають
І розказують, що знають.
(Виходять двоє янголят та двоє чортенят).
Янголятко 1.
Ми - маленькі янголята -
Хочемо вам розказати
Невеличкі оповідки,
Як живуть сучасні дітки.
Янголятко 2.
Як щодня ідуть до школи
І не роблять зла ніколи.
Всіх дорослих поважають,
Малюків не ображають.
Чортеня 1.
Та хіба ж це правда, люди?
Зараз все по честі буде!
Виведемо на чисту воду
Цю брехливую породу!
Чортеня 2.
Нині діти вредні дуже,
Так скажу тобі, мій друже,
Верещать, кричать, гигочуть,
З розуму всіх звести хочуть!
Роблять капості у школі,
А навчаються поволі.
Правду цю ніде не діти -
Чортенята (разом).
Стихійне лихо, а не діти!
Янголятко 1.
Соромно таке казати,
Перед вами мами й тата!
Люди тут сидять поважні,
Слухають усе уважно.
Чортенята (разом презирливо).
Тю, ну то й що?!
Янголята (разом обурено ).
Це ж неправда все!
Як же вас земля несе?!
Суддя.
Не будемо сваритись, друзі,
Ми і так усі в напрузі!
Головний раднику з питань виховання,
Пане Ремінь, на вас сподівання.
(Янголята та чортенята займають свої місця. Виходить Пан Ремінь).
Пан Ремінь (суворо).
Задаю я жорсткі запитання
І отримую щирі зізнання.
Без мене в родині не обійтись,
Як не крути і як не крутись!
У житті виходять не вірші, а проза,
Бо над культурою нависла загроза.
Що ж це зараз за нація?
Суцільна глобальна руйнація!
Я вимагаю відкрито й відверто
Усіх дітей у інтернатах заперти
За дверима міцними й щільними
У кімнатах з охоронцями пильними.
Тоді ми усі по завершенні
Зможемо нарешті зітхнути полегшено.
(Повертається на місце).
Суддя.
Дякую, прошу Пані Турботу розпочати роботу.
(Виходить Пані Турбота).
Пані Турбота (звертаючись до Пана Ременя).
Який ви, пане, зіпсований!
Просто невдаха і закомплексований.
У вас навіть руки трясуться
Від думки, що без вас обійдуться!
Не можна виховати страхом,
Бо вся робота піде прахом.
Лишень турбота добра, щира
Наповнить ваші душі миром.
Піклуйтеся про рідних, люди!
Тоді і щастя у родинах буде.
(Повертається на місце ).
Суддя.
Хочу іншим свідкам слово надати.
Панове, хтось має що сказати?
(Виходять Пані Наука, Пані Халепа та Пані Творчість).
Пані Наука (повчальним тоном).
Я - пані порядна й серйозна.
Без мене в житті досить непросто,
Якщо мене діти не поважають,
То скрутно буває, коли підростають:
До інституту закрита дорога -
Це буде перша пересторога.
Важливу роботу їм не довірять,
Коли оцінки шкільні перевірять.
Тому треба зі мною дружити,
Щоби життя своє гарно прожити.
Пані Халепа.
Я приходжу зненацька до тих,
Хто підготуватися не встиг
До серйозного уроку -
Має він тоді мороку!
Очима кліпає, повітря хапа
І згадує мене: «Оце халепа!».
Про нього вже я не забуду-
І вдома, й в школі поруч буду!
Пані Творчість (замріяно).
Яка чудова, погодьтесь, картина,
Коли творчо працює ваша дитина.
Пензлями чи олівцями малює,
Ноти вивчає, співає, танцює.
Рідним дарує найкращі дарунки -
Творчого розуму візерунки.
Така дитина усім буде приємна,
Вона цікава, весела і чемна.
(Повертаються на свої місця. Виходить Пан Талан ).
Пан Талан (дуже поважно та гордовито).
А я шанований усюди пан -
Я - знаменитий Пан Талан!
Якщо комусь поталанило,
Це, значить, я берусь за діло.
Зі мною хоч у вогонь, хоч в воду,
Врятую будь-яку пригоду
Від прикрощів, синців і ран -
Бо я - всесильний Пан Талант!
(Повертається на місце ).
Суддя.
Слово надається стороні звинувачення.
Увага! Це має важливе значення!
Обвинувач.
Важкі часи, панове, настали -
Чемних дітей залишилось мало,
Більшість - бешкетники та хулігани,
Ледарі, брехуни та грубіяни.
Друзям своїм не помагають,
Гарних манер зовсім не знають!
То навіщо ж їм купувати дарунки.
І загортати в яскраві пакунки?!
Ось, наприклад, хлопчик Микола
Замість щоб йти вранці до школи,
Біжить бавитись у автомати.
Чи цього його вчила мати?
Синьоока красуня Тетянка
На вигляд - янгол, а сама - грубіянка.
Яке виховання дається взнаки,
Якщо замість «вибачте» - матюки?!
Вітя на перерві грає у карти,
А йому математику вивчити варто,
Щоб не туза та валета знати,
А як множити і додавати.
Прикладів сумних дуже багато,
Тож рішення треба суворе приймати!
Суддя.
Так, ваша позиція мені зрозуміла.
Тепер захист береться за діло!
Захисник.
Легко захищати невинних
Від звинувачень безпричинних.
Так, існує багато нюансів,
Але не треба робити поганців
З чемних й розумних дітей
Та привселюдно ганьбити людей.
Треба докладно з усім розібратись
Нам з вами, друзі, щоб не помилятись,
Бо справа і доля крихкі, мов кришталь -
Розіб'єш ненароком, не склеїш, на жаль.
Позбавити гарних дітей того дива,
Коли давня казка буває правдива
І добрий святий Миколай там ховає
Дарунки під подушки, все пробачає:
Капості дрібні, бешкети усякі...
Мирно сплять чемні і розбишаки,
Бо тільки любов і прощення здолають
Усі негаразди, і діти це знають.
Суддя.
Ніколи ще в світі не було такого,
Щоб не було чогось доброго, або чогось злого.
Світло без тіні ніде не мандрує
І радість сміється там, де горе сумує.
Ми повинні діток навчити
Добро як подовжити, а зло скоротити.
Тож нехай свято і подарунки лишаються
І діти щасливі завжди усміхаються!
(Репортер виходить на передній план. Під час його виступу дійові особи стають позад нього).
Репортер.
Ми свідками були із вами
Дійства судового, справжньої драми.
Долю давнього свята вирішував суд,
Зміг він позбутись від сумнівів пут.
Нехай рішення це справедливе
Радість приносить.
Усі дійові особи разом:
Бувайте щасливі!
Зима:
Я - зимонька-зима, все прикрасила сама.
Срібло розкидала,та все чарувала.
За вікном сніжок летить, вітром завиває.
То спішіть усі до нас на свято Миколая!
Ну, а хто сюди прийшов, раді вас вітати.
Веселіться і радійте на нашому святі.
1Зірка.Наче зовсім ще недавно осінь гріла нас теплом
Посміхалась, чарувала, і ділилася добром...
2.Зірка. А вже грудень наступає, той зимі пора вже буть
Зима холоду гукає: «Запрягай вітрів у путь!»
3.Зірка. Вітри швидко підхопили хмару з снігом.
Холоди над землею пролетіли. Сніг припав, нема води.
4.Зірка. Свято радісне прийшло в кожне місто і село.
Цьому святу кожен рад: школа і дитячий сад.
5.Зірка. Коли святий Микола з небес на землю йде -
То кожен дім і школа , мов вулик бджіл гуде.
Вихід їжачка.
Я маленький їжачок, в мене колеться бочок,
Гострі голки на спині, не поїдеш на мені.
Я маленький їжачок, засипаю взимку,
А у цю грудневу ніч не спав ні хвилинки.
Я маленький їжачок , люблю дуже грушки
Хто б мені цю смакоту поклав під подушку?
Я до зимоньки піду, в неї запитаю:
«Хто дарунки нам несе?» - вона певно знає.
- Привіт, Зимонько ! І вам, зірочки, привіт! Які ви всі гарні, яскраві! А чого це ви так понаряджалися?
1 Зірка : - А ти що , Їжачок , не знаєш, чи забув? У нас сьогодні свято.
Їжачок: -І не забув, і не знав!
2Зірка: -Ай-яй-яй, Їжачку! А ось діти наші знають, що сьогодні святоЧудотворця Миколая.
Їжачок: -Ну, я теж знаю, але тільки трішки забув.
3Зірка: - Добре, але ,щоб ти більше не забував, ми розповімо тобі про нього. У день 19 грудня вся природа співає, всі тварини можуть розмовляти і розуміти мову людей.
Їжачок: - Ну, звичайно, це я знаю!
1Зірка: -Тоді слухай про малого Миколая. Було це дуже і дуже давно, 280 року.
Їжачок: - Коли,коли, якого року?
4Зірка:280-го
Їжачок: - А це більше, ніж у мене пальчиків на лапках?
1Зірка: - Більше
Їжачок: - А-а. зрозумів!
2Зірка: - Тоді не перебивай більше!. У Візантії, в місті Потарі, у багатій сім'ї чоловіка Феофана народився синочок. Батьки зраділи народженню сина і назвали його Миколаєм.
Їжачок: - Гарне ім'я. Мені воно теж подобається!
4Зірка: -А ще Микола мав учителя, який навчав його хороших справ - робити добро заради добра. І не хвалитися добрими вчинками. Та через деякий час батьки Миколи повмирали і залишили синові у спадок багатство.
Їжачок: - Багатство? Це, напевне, велика хата і в хаті, і коло хати багато-ооо грушок...
3Зірка: - Але Микола відмовився від багатства.
Їжачок :- Як відмовився? Від усього? І від грушок теж?
4зірка: - Смішний ти, Їжачку... Він роздав своє майно і гроші бідним людям.
Їжачок: - А мені віддавати нема що. Тільки свої гострі голочки...
Але якщо я віддам їх, то вже не буду їжачком.
Зима : - Не обов'язково віддавати своє майно, речі чи гроші. Ти можеш подарувати іншим свою доброту, турботу, увагу. Це і є твоє багатство, мій маленький друже. Саме сьогодні Святий Миколай спускається з небес для того, щоб обдарувати кожну дитинку і кожну добру тваринку.
Їжачок: - А я? А мене? Чи зможу я його побачити? Я маму слухав, нікого не чіпав, своїми голочками не колов... був чемним, добрим...
Зима: - Авжеж, їжачку,поспішай до школи, а мої яскраві зірочки освітять тобі дорогу .
1Зірка: - Ми є зіроньки ясненькі, сріблом ясним сяєм
І святому Миколаю ми завжди допомагаєм.
2Зірка: - Я сьогодні вночі буду світити ясненько,
Щоб повсюди було як вдень видненько.
3Зірка: - І я світлом ясним засяю, освітлю стежки Миколаю.
4Зірка: - Я також, сестриці прийду на підмогу -
Разом ми освітим далеку дорогу
1Зірка: - Так, мої сестри, у нас справ багато,
бо йде до нас добре,щедре і веселе свято.
1 Ангел :
Ніч розкрила чорні крила,
Землю в темряву сповила.
2 Ангел :
Снігзасипав всі дороги,
І поля, і перелоги.
1 Ангел:
Ані сліду не видати,
Ні стежиночки до хати.
Як же Миколай святий
Знайде стежку до дітей? Музикавітру
Вітер(вбігаєз метлою):
Не турбуйтесь, слуги Божі!
Вітер радо вам поможе.
Гляньте, ось мітлу я маю,
Всі шляхи позамітаю,
Брами всі повідчиняю
Я святому Миколаю. (Замітає шляхи, танцює).
1 Ангел:
О, спасибі, Вітер-брате!
Гарно вмієшь замітати. Вітер, замітаючи сніг, виходить за лаштунки
2 Ангел:
Гляньте, місяць в небі світить!
Він усі шляхи осяє.
Вже чекають чемні діти
На святого Миколая.
1 Ангел:
Ми йому назустріч йдем.
В кожну хату заведем.
Ангели виходять, з протилежного боку виходить чортик з в'язанкою різок
і хукає на пальці рук, робить зігріваючі рухи.
Антипко
Сюди примчав я аж із пекла,
у вас - зима, в нас - хата тепла,
А тут - мороз за хвіст щипа,
І снігу в очі насипа,
Я без шапки, без кожуха,
Відмерзають хвіст і вуха.
От біда! Чи довго ждати,
Поки всунусь десь до хати,
Де живуть погані діти,
Треба ж кості розігріти!
Починає пританцьовувати
Трохи розігрівсь.... Та цить!
Чути здаля снігскрипить!
Хтось надходить. На хвилинку
Заховаюсь за ялинку.
(Чортик ховається.
Виходять з санчатами Яринка та Тарасик)
Яринка:
Чом, Тарасе, не видати
Ні одного агеляти,
Ні дзвіночків не чувати!
Може, МиколайСвятий
Не прибуде до дітей?
Тарасик:
Неможливо це, сестричко!
Ще хвилинку невеличку
Терпеливо ми заждім.
Миколай Святий в наш дім
Вірю, скоро завітає,
Він про нас всю правду знає.
Ми ж усі учились пильно,
Не вели себе свавільно,
І чужого научались,
Та й свого не відцурались.
(бачить у сестри свою річ)
Чому ти мої санчата взяла
І в мене навіть не спитала?
Яринка:
У тебе сани красивіші,
Великі, гарні і новіші,
А в мене лише для забавки,
Тому я взяла твої санки.
Тарасик (незадоволено)
То треба було попрохати,
тобі я міг і так їх дати,
Бери, Яринко, мої санки,
А я візьму твої забавки
Антипко:
Ой, я чую суперечку,
Брат, сестричка, крики там,
Хтось нечемний, відчуваю,
Йду, поможу дітлахам.
(підходить до Яринки і шепоче на вухо)
Ти краща за усіхдітей,
не слухай брата, хай йде геть
Бо, Миколай, лише тобі
Несе дарунки неземні.
Яринка:
Я краща за усіхдітей,
І Миколай, лише мені,
Несе дарунки неземні.
Я в Миколая попрохаю,
Найкраще Він позалишає.
А ти, Тарасе, йди собі,
Забавки не віддам свої!!!
Тарас (здивовано)
Яринко, прошу, схаменись,
До Бога щиро помолись,
Бо Миколай спішить до того,
Хто добрий й любить всіх довкола.
Антипко (до Яринки):
Чог оце він тебе повчає?
Завжди тебе перебиває?
Ану на нього покричи,
Позлися трошки, побурчи!
Яринка:
Чи ти скінчиш колись повчати,
Чи можеш трохи помовчати?
Нестерпно слухати тебе...
Тарас:
Ярисю, що з тобою стало?
Ти звідки злість таку дістала?
Куди поділась доброта,
І ніжність й лагідність твоя?
Антипко (потирає ратички)
Свого добився, ха-ха-ха!
І ця дитина вже моя.
Різки для них лежать на купі,
Криві, тонкі, сухі і грубі.
Ці діти слухають мене,
То ж Миколай їх омине.
Вони затяті розбишаки,
Крикливі, злісні забіяки,
Вони молитись забувають,
І ближніх завжди ображають.
Батьки щось просять їх - бурчать,
Ще можуть їм і набрехать.
Я тих дітей у списку маю,
До них Святого не впускаю.
Тарас:
Ах, невже тобі, Ярисю,
Щось Антипко шепотить,
Сестро, ти його не слухай...
В кого ж помочі просить?
(складає руки в молитві)
О, наш Ангелику Божий,
Прошу, ти до нас прийди,
Порятуй мою сестричку,
І Антипка прожени (прислухається)
Сестро, чуєшь?
Яринка:
Це дзвіночки!
Тарасик:
Ангеляток голосочки!
Яринка:
Чуєшь, брате? "Ту-ру-ру!"
Здаля чути дивну гру....
Тарасик:
Ангелята, видно, грають,
Як Святого проводжають.
Дзвонять дзвіночки, співаючи, виходять на сцену ангели.
1 Ангел :
Забирайсь, Антипко, звідси
Годі дітей спокушати!
Антипко
Скрізь тепер хорош діти.
Де ж мені різки подіти?
1 Ангел
Одну собі забери,
Інші дай таким, як ти.
Антипко (в розпачі)
Даремно я сюди пригнався,
Замерз, ще й нежитю набрався. (чхає)
Брів снігами без кожуха,
Відморозив ніс і вуха.
Друзів тут моїх нема -
Все пропало.... все дарма!..
Чути завивання вітру, виходить Вітер.
Вітер (до Антипка)
Хто ти будеш?
Чортик.
Друг я твій!
Перемерз я - розігрій!
Вітер.
О, чортів я розумію!
Зараз я й тебе зігрію...
Вітер з мітлою женеться за Чортиком, той втікає.
2 Ангел :
А ти, Яринко , злу не піддавайся,
І до Антипкати не прислухайся,
Лише молися щиро ти до Бога,
Бо це в житті правдива є дорога.
Тарасик
СвятийМиколаю,
тебе ми благаєм!
Обдаруй нас теплотою,
Ласкою і добротою,
Щастя дай нашому роду,
І країні, і народу.
1 Ангел
Добрі, діти, гарні діти!
Як же ними не радіти?
Потемніло вже на дворі.
Чи посвітять з неба зорі?
Щоб не заблукали ми.
2 Ангел
Ясна зірочко, скотися,
По доріжці засвітися.
Зірка
Я є Зірка - Зоряниця,
Миколая помічниця.
Добрій справі я завжди
Поспішу допомогти.
А щоб швидше ви дійшли,
Освічу я вам хатки,
Де святого Миколая
Усі діти вже чекають.
Тарасик.
Ми гадали, слуги Божі,
Що поможем вам в дорозі,
Шлях до села вам покажем,
Хто і де живе, розкажем.
1 ангел
Нам якраз туди пора,
Де чекає дітвора,
СвятийМиколай: (входятьАнгели, які несуть велик імішки з подарунками) Тут ціль нашої дороги. Положіть ці мішки з подарунками, мої любі діти вже втомилися, дожидаючи нас. Відкрийте, Ангели, свою книгу і прочитайте, що просять діти, зокрема Оля, Марійка і Петрик. Чи варті вони на мої похвали і подарунки?
Ангел 1: (відкриває книгу , а святий Миколай роздає подарунки)(Чортик підбігає і хоче вкрасти)
СвятийМиколай: (побачивши чортів) І ти тут вже, нечиста сило?
Антипко: Так, святий. Отче, ми прийшли тобі сказати, що не всідіти, які тут зібралися заслуговують на твою ласку. Всі ці, щозаписані у цій книзі, не дістануть сьогодні подарунків, а тільки різки, бо вони наші.
СвятийМиколай: А чим ці діти провинилися?
Антипко: ( дивиться в книгу) Не слухають своїх батьків, не слухають учителів, невчаться, пустують, крадуть, курять, б'ються, прозиваються, грають в карти на гроші.
Чортик: Так, так, брешуть, грають в карти.
СвятийМиколай: О, брехня і лінивство - це великийгріх.
Ангел 2: Не вір їм, Святий Отче. Хоч багато дітей прогрішилось, та вони поправляться. Прости їм, Отче, усі провини.
СвятийМиколай: Я люблю тільки чемних і добрих дітей.
Антипко: (показує на чортика) Таких як оцей. Погляньте на нього: який він покірний та чемний, добрий. Дай йому, Отче, подарунок.
Ангел 2:
Геть, Сатано! Отець Миколай знає дітей і тебе. Згинь, нечиста сила! (чорти втікають)
Діти чекали Миколая і хочуть розповісти йому віршики, які вони підготували.
1.Який же чудовий, яскравий цей час.
Святий Миколай поспішає до нас!
Святий Отче Миколаю, щиро ми благаєм
Сповни нині наші просьби, що на думці маєм
Звели дітям подарунки дарувати,у надії будем тебе ми чекати
2.Я маю вам, друзі, усім розказати,
Як маємо разом Святого стрічати.
Візьмімось за руки , весело співаймо,
Піснями Його ми усі прославляймо.
3.О найсвятіший і найславніший,
Наш Чудотворче-Святий Миколаю,
Я до тебе від всіх діток щиро промовляю:
Ми тебе чекаємо, швидше приїжджай
Про дарунки гарні для нас не забувай!
4.Славім Чудотворця за щедрість і ласку,
Бо він нам дарує щорічную казку.
Дивіться, перші гості прийшли уже до нас
Пора прийшла Святому з'явитись серед нас!
5.Вже чути веселі дзвіночки і шурхіт санчат.
Напевно вже їде Святий до малят!
Швиденько біжімо його зустрічати,
В піснях і віршах його прославляти.
6.Святий Миколаю, ми тебе чекали,
для тебе пісні, вірші ми приготували
Спасибі, що приїхав до нас на це свято,
спасибі, що гостинців приносиш багато
7. Ми на тебе чекали, Миколаю,
То поблагослови нас, дітей, я благаю!
Поблагослови нас на щастя, на добро,
Щоб до нас йшла радість, а втікало зло
8.Святий Чудотворче- джерело благодаті,
Тебе всі шанують в кожнісінькій хаті.
Найменша дитинка тебе добре знає,
Доброчинства від тебе людина чекає.
9.Опікун і заступник усіх людей,
Улюбленець славний маленьких дітей
Тебе, Миколаю, у молитвах прославляю,
Про здоров'я мамі і тату щовечір прохаю
10.Ти спішиш на поміч в море,
Тим, хто має біду й горе.
Зцілюєш і утішаєш,
всякий раз всім помагаєш
11.Ти - батько всіх сиріт, вдів і бідних,
Нужденних і багатодітних.
Ти сидиш , Святий, на небі,
До землі йдеш при потребі.
12.Оборонець від стихії
І коли у кого лихо,
Помагаєш невидимо,
обдаровуєш тихо
13.Подорожніх захищаєш,
добре серце до всіх маєш.
Ти - невтомний Трудівник,
Доброчинець, Рятівник
14. В тебе в небі справ багато,
та спішиш до нас на свято.
В кожній хаті побуваєш,
про всіх діток пам'ятаєш
СвятийМиколай: Ваші прохання і молитви, дорогенькі діти, дійшли до мене. Звертаюсь до вас з проханням (звертається до дітей) Учіться, діти мої, пам'ятайте слова нашого великого поета Т.Шевченка: "І чужого научайтесь, свого не цурайтесь". Слухайте своїх батьків і родичів - тата і маму, любіть свій народ, свою Україну і будьте вірними її синами і дочками. А як приїду через рік, мої милі діточки, докажіть, щоб оцей Сатана, який чигає на вашу душу, не мав у своїй книзі ні одного прізвища дитини. Це буде для мене і для всіх святих найбільша втіха.
(до Ангелів) А тепер допоможіть роздати оці подарунки. Хай радіють усі діти, хай знають, що їх не забуває Небесний Отець.
Миколай Прощавайте, любі діти. За рік прийду знову до вас на цю багатостраждальну Українську землю. Буду благати Господа, щоб він післав нам щастя, здоров'я, а всьому українському народу добробут, щастя, надію на кращу долю.Будьте здорові, я поспішаю в інші міста та села, бо чекають чемні дітки.
Учень. Затамуйте, друзі,
подих: Миколай сьогодні ходить.
У віконце заглядає, подарунки підкладає.
Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо
Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.
Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:
Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,
Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був
І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,
Пуд здоров'я і пуд віри, кілограмів сто надії,
Фунтів мільйон любові і кохання не на слові,
А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.
Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.
Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.
Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.
Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.
Я із святом Вас вітаю й віри в диво Вам бажаю!
Мишлятицький НВК
Доброта Святого
Миколая
Сценарій виховного заходу
педагога-організатора Падяк М.Й.
2016