Сценарій "З Україною в серці"

Сценарій виховного заходу, присвяченого вшануванню учасників АТО на сході України «З Україною в серці»

( Звучить пісня Т. Петриненка « Україна»)

Демонстрація відеокліпу «Україна»

1.Війна - це жах..
Війна - це руйнація...

2. Війна - це смерть...
Офіційно її немає, та вона поруч щодня.

1.Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя - герої, які не вмирають
Вже занадто багато ми чуємо кожен день про кроки війни.
І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини.

2.Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:
- Стала б мирною моя Україна...- Хай скінчиться війна...

1.Наші хлопці - титану міцніше! Не беруть їх хай кулі та міни!
Божа Матір нехай захищає наше небо й синів України!ПІСНЯ «МАЛЬВИ»

ВЕДУЧА 2. В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі і діти. Тому сьогодні у цьому затишному залі ми раді теплій зустрічі із своїми героями - земляками та їхніми рідними.

Тож сьогодні ми вітаємо наших героїв - воїнів - земляків, яких ми запросили, щоб сказати їм найщиріші слова вдячності за їх відвагу, мужність та героїзм.

ВЕДУЧА 1. Ніщо так не об'єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна... Війна. Ще кілька років тому, ми не могли собі і уявити, що знову на нашу Батьківщину прийде війна. Люди об'єдналися проти російського агресора. На полі битви - захисники, воїни.

ВЕДУЧА 2. Це бійці, що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час спасають поранених в АТО, волонтери, на плечах яких тримається наша армія.

ВЕДУЧА 1. Важка це праця захищати мир! Односельчани, вихідці з нашого села є учасниками АТО. Вони залишили свої домівки і нашу квітучу землю, щоб захищати Україну, її волю, її незалежність. Багато із наших земляків пішли на війну добровольцями. Їм болить те, що розривають на шматки нашу землю, і ми віримо, що вони відстоять цілісність нашої держави, її волю, її пісню, золоті українські жита і мир. Нам є що захищати, нам є що берегти! І цей святий обов'язок виконують воїни незалежної України.

ВЕДУЧА 1. До вітального слова запрошуємо директора нашого НВК

Ведучі . Сценка « Як мати сина виряджає в Армію»

Мама. Не ходив би ти, синку, у солдати. Нащо воно тобі, га? Я ж тобі казала, краще женися. Он, Галя, гарна ж дівка!

Призовник. Не хочу на Гальці!
Мама. Ну тоді женися на Олі. Вона хазяєчка справна, швиденька та спритна. Хороша мені невісточка буде! Моторна!
Призовник. Не хочу я на Ольці, ма..
Мама. А ти дурний... Справді, дурний. А я би онуків гляділа.
Призовник. Так я хочу в армію, мам! В армію! Тобі з онуками почекати доведеться.
Мама: Ну, з Олею мені чекати на онуків не довелося б...
Призовник: Як це, мамо?
Мама: А так! У неї вже є двоє. Так що з такою родиною ти таки би вдома залишився.
Призовник: Ти тільки уяви мене солдатом! З автомата - жах! З кулемета - лусь! З гранатомета - гуп! На танку - впер-ред! Ось де життя для справжнього мужика! А вдома що? Корова мукає, коза бекає, дівки під вікном співають. Нудьжище! ! (Зіває) Та ще й твої онуки перед очима гасатимуть: туди-сюди, туди-сюди...
Мама. Гаразд, гаразд, синку! Раз вирішив, то йди! Чого вже тепер! І батько твій служив, і дід, і прадід. А прапрадід, кажуть, козарлюгою був. Ось тобі торбу в дорогу збирати: 3 пари в'язаних шкарпеток з вовни кози Маньки, 3 літри молока від корови Зорьки, 3 метри сала від свині Льошки, 3 десятки яєць від курки Вальки.
Призовник. Ех, ма! Та хіба ж мене там не годуватимуть?
Мама. Припас лишнім не буде...
Призовник: З вашими харчами як розтовстію, то і в танк не влізу
Мама: Ну, тоді в той, в літак сядеш. Льотчиком!
Призовник: Еге! Хіба з парашутом викинуть, бо й літак не схоче летіти.
Мама: Справді?!
Призовник: А ти ж як думала?
Мама: Тебе? З парашутом? (починає забирати в призовника припаси)
Призовник: Ти що надумала?
Мама: А то! Не дам тобі їжі. Ну-у, носки можеш брати.
Призовник: А чого? Відпустите в армію голодним?
Мама: Не вистачало ще, аби мого синочка та з літака, та на парашуті! А як голова закрутиться? Тоді що? Краще вже йди так. Ти ж у мене таке худюще.... То може на кухню заберуть, аби поправився. Картоплю чистити. Там хоч тих, парашутів нема. А я спокійніша буду. Парашут йому подавай... Ага... Ось краще бинт бери.
Призовник: А то ж нащо?

Мама: Та коли ж, Боже ж не дай, пальця на тій картоплі поріжеш, то забинтувати буде чим. Ой, я ще по зеленку побігла...

Ведучі . Так наші матері турбуються та люблять вас, дорогі Сини- воїни.

ВЕДУЧА 2.

Нам невідомі всіх їх імена,

Хто їх чекає, хто за ними плаче,

Де їхній дім, як їм болить війна,

Яке в них серце - щире чи терпляче.

ВЕДУЧА 1.

Як страшно їм, коли усе горить,

Коли руїни, смерть перед очима,

І як в бою важлива кожна мить,

Які в них білі крила за плечима.

ВЕДУЧА 2.

Нам невідомі мрії й здобуття,

Всі їхні рани, всі слова прощання,

Вони - солдати, що кладуть життя,

Заради нас і мирного світання.

ВЕДУЧА 1.

І без імен помолимось за них,

За трошки вдачі світлої, простої.

В час зрад страшних і втрат таких гірких,

І без імен вони для нас герої.

ВЕДУЧА 2. На фоні музики Моцарта «Реквієм» говорить
Мати - Україна:

В минулому моєму стільки сили, а нині - смуток і печаль одна,
Я - мати, я під серцем вас носила, життя ж дала для щастя і добра.
Народе мій, чом ти без пам'яті і віри?
Блукаєш в темряві, в імлі,
Забувши про святе в житті і світі,
Чи знайдеш собі щастя на землі?
Коли життя знов набирає сили,
У всі свята нехай вогонь палає,
І безіменні ті синівськії могили
Хай вдячна пам'ять ваша звеличає!2 Ведуча: Не плачте, мамо. Дозвольте поплакати світові.
Ми просимо хвилиною мовчання вшанувати всіх воїнів, які загинули на війні, захищаючи нас, і які назавжди в нашій пам'яті залишаться героями.

( звучить «Гей,пливе кача»)

ВЕДУЧА 1. Запрошуємо до слова наших гостей (учні задають питання)

ВЕДУЧА 2. В результаті бойових дій в Україні загинули 2905 людей (і це лише офіційні данні про тих кого вдалося ідентифікувати та захоронити), в тому числі 28 дітей. Поранення отримали 7640 людей. Солдати добровольчих загонів та регулярної армії віддали життя за кожного з нас!

ВЕДУЧА 1.

А на моїй землі іде війна,

Стріляють танки і ревуть гармати.

Сповита горем, в чорному вбранні,

Сльозами вмилась не одна вже мати.

Найкращі з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах,

Звучать слова: « Герої не вмирають!»

Вони живуть навіки у серцях

І в пам'яті народу України.

І не дозволять нашим ворогам

Перетворить Вітчизну на руїни.

Ми вистоїм. Здолаємо катів,

Як маків - цвіт розквітне Україна!

На тих місцях, де йдуть тепер бої,

В земнім поклоні схилиться калина.

ВЕДУЧА 2.

Так, немає війни без убитих...

Загиблих душі приходять назад...

Сліз дружин,матерів не спинити...

Ти - герой, український солдат!

ВЕДУЧА 1 .

У садочку біля хати,

Стоїть мати сива.

Ридаючи, виглядає

Єдиного сина.

Пішов в військо Українське

На фронт воювати,

За народ, за честь і славу,

Волю відстояти.

Москаль клятий зазіхнув,

На землю святую!

Від тепер йому ніколи

Не буде спокою.

Виглядала мати сина,

В саду біля тина.

Серце так хотіло знати,

Чи жива дитина?

Йшов солдат в кінці перона

Медалі на грудях

Вверх піднята голова

Клигав поміж людях.

ВЕДУЧА 2.

Хоч поранений він був,

та живий лишився.

І про матір не забув

За яку молився.

У саду що біля хати,

Тиша зустрічала.

Зацвіла вже, сива мати,

Яка так чекала.

Не змогла, не догляділа,

Вона, свого сина.

Хоч святим є для солдата

Мамина могила.

Вибач мене, моя мамо,

Що я забарився.

Знай лиш те, що я не вмер,

І цілий лишився.

Здобули ми перемогу

Вільна батьківщина

І земля в якій лежиш ти -

Зветься Україна!

(Пісня Тіани Роз «Мамо, не плач»)

ВЕДУЧА 2.

За нашу рідну Україну,

Щоб зберегли ви на віки -

Низький уклін і тричі "СЛАВА!"

герої наші - захисники!

Ведуча1 .

Ми - українці! Гордо кажу вголос!

Ми - з України! Серце промовля!

Ми - із країни, де так щедро родить колос,

І синь небесна душу ожива!

ВЕДУЧА 2. Дорогі наші захисники,

Ми з вами. У цей страшний, болючий час.
Ви стали нам захисниками,
Ми щиро молимось за вас.1.Вертайтесь, ріднії , живими!
Хай янголи вас захищають,
Своїми крилами святими
Від куль ворожих закривають.2.Молитва матері- Вкраїни
Стане всім ворогам стіною...
Вертайтесь, рідні, до родини,
Вертайтесь мирною порою.1.Не хочемо війни страшної!
Всі просять люди, звідусіль
Не треба люті нам чужої -
хай в Україні буде мир!2.Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.1.Дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками і бажаємо якнайшвидше повертатись додому з перемогою!

ВЕДУЧА 1. Хай живе Україна! Слава Україні - Героям слава!

1.За нашу рідну Україну,
Щоб зберегли ви на віки -
Низький уклін і тричі "СЛАВА!"
герої наші - захисники.
Ведуча: Наш навчальний заклад не залишається осторонь тих непростих подій, що відбуваються у нашій державі. Постійно проходять акції «Лист пораненому», «Лист воїну АТО», «Діти - воїнам АТО». Учні написали сотню листів, збирали теплий одяг, гроші, продукти для воїнів АТО та пораненим бійцям .Повертайтеся живими!
Молитися я не втомлюся
За Україну і за Вас.
Вам до землі я поклонюся,
солдати, Ви - це все для нас.
Спасибі, що ходжу до школи,
а не шукаю укриття.
Спасибі вам за спокій вдома,
просто спасибі за життя.
Для нас немає тут загрози:
тут тиша, мир, а там - війна...
І біль, і страх, і сум, і сльози,
смерть, жах, скалічене життя.
Лиш три години розділяють
Вас від домівки і родин,
що щиро люблять і чекають
своїх синів, батьків, дідів.
Я б і сама пішла служити,
шкода, що не беруть дівчат,
тож залишається молитись
За Ваші, воїни, життя.

(Перегляд відеокліпу «Повертайтесь живими»)

Воїнам АТО

Воїни АТО, ви славетні люди!

Я постійно вам дякувати буду,

За те, що ви не пожаліли

Своїх сердець і свого тіла,

Заради захисту дитини -

Мене - і неньки України.

Солдати, воїни безсмертні,

За вас ми молимося в церкві

І ставимо свічки во благо

І вас, і нашої держави

Вогонь цей горітиме вічний

У наших серденьках довічно!

Ведуча1 .

Ми - українці! Гордо кажу вголос!

Ми - з України! Серце промовля!

Ми - із країни, де так щедро родить колос,

І синь небесна душу ожива!

Пісня «Україна - це ми»

ВЕДУЧА 2. Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо бути добрими та милосердними, рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.

Дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками і бажаємо якнайшвидше повертатись додому з перемогою!

ВЕДУЧА 1. Хай живе Україна! Слава Україні - Героям слава!