Методична робота
Робота класного керівника по згуртуванню учнівського колективу
Наша праця - формування людини і це покладає на нас
особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставити
О.В.Сухомлинський
В умовах незалежної України особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі володіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури. Перед вітчизняною системою освіти постало завдання надзвичайної ваги: домогтися того, щоб діти стали не лише здоровими і освіченими людьми, але й свідомими, творчими особистостями і патріотами України.
Перед педагогами постало чимало складних і водночас важливих питань. Як виростити гармонійну особистість? На які моральні цінності зорієнтувати дітей? Як допомогти їм зберегти доброту, людяність? Як підтримати допитливість школярів і зробити процес навчання цікавим і результативним для них? Ключ до вирішення цих та інших проблем сучасного виховання – важлива робота з учнями класного керівника.
Для мене, класне керівництво – це не
просто додаткове навантаження, - це відповідальна, цікава, значуща частина
професійної діяльності, це частина її життя…Сьогоднішні дев`ятикласники -
четвертий випуск школярів за час роботи у стінах школи. Щоразу 5-й клас- це
початок співпраці з класним колективом у якості класного керівника. Знайомство
з коллективом, вивчення психолого-педагогічних характеристик учнів, кілька
годин спілкування, батьківські збори. Все це допомагає зорієнтуватися у
бурхливому потоці під назвою «5-й клас» і визначити основне завдання і напрямки
роботи з колективом .
Тисячі професій народжуються і вмирають. Але й
досі живуть найдавніші з них: хлібороб, будівельник, лікар, учитель. Змінюються
умови, форми й засоби навчання, та незмінним залишається головне призначення
вчителя – навчити людину бути Людиною. У педагога є важка, але дуже важлива
місія ‑ бути класним керівником. Одні вважають її лише доповненням до своєї
викладацької роботи, інші ‑ навпаки, найголовнішою. Якою б не була важкою ця
діяльність, вона, безсумнівно, потрібна дітям, оскільки основна структурна
ланка у школі ‑ це клас. Саме в ньому зароджується інтерес до навчання,
формуються соціальні стосунки між дітьми.
Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати турботу про соціальне благополуччя дітей, вирішувати проблему їхнього дозвілля, згуртовувати колектив, формувати відповідну емоційну атмосферу. Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливів був і залишається класний керівник ‑ як автор і як скульптор. Саме він відіграє ключову роль у формуванні творчого працездатного колективу. А щоб це вдалося якнайкраще, класний керівник має бути наділений певними якостями та уміннями. Отож, які ж основні вимоги до його особистості?
Основні вимоги до особистості класного керівника:
суспільно-гуманістична спрямованість;
педагогічна майстерність;
ерудиція і культурний кругозір;
моральний авторитет;
педагогічний такт;
любов і повага до дітей;
педагогічний оптимізм;
організаторські вміння;
творчий підхід;
безперервне підвищення кваліфікації.
Отже, стати справжнім учителем, духовним наставником своїх вихованців, чудовим класним керівником, дуже нелегко. Діяльність педагога як організатора учнівського колективу багатогранна, коло обов'язків дуже широке, прикрощів і невдач набагато більше, ніж радощів і перемог. Але водночас – це радість спілкування, це бажання бути потрібним кожному своєму учневі й досягнення маленьких чи великих перемог у навчанні та вихованні. І чим вища майстерність вчителя, тим результативнішим є процес навчання і виховання: менше конфліктів, більше доброти і взаєморозуміння у відносинах між педагогом та учнями.
Педагогічна майстерність вчителя – це цілеспрямований педагогічний вплив на учня, який здійснює щохвилини, щогодини кожен учитель своєю особистістю, манерою поведінки, знаннями, спілкуванням. Майстерність можна розглядати як найвищий рівень педагогічної діяльності, як вияв творчої активності. А які ж основні елементи педагогічної майстерності, якими має володіти класний керівник, щоб сформувати творчу атмосферу в класному колективі?
Елементи педагогічної майстерності, якими має володіти класний керівник, щоб сформувати здорову та творчу атмосферу в класному колективі:
1. Широка підготовленість, яка допомагає визначити педагогічну стратегію.
2. Знання дитячої психології, основ колективізму.
3. Знання технології педагогічного впливу на особистість.
4. Організаторські вміння та навички.
5. Комунікативні здібності.
6. Емоційна стабільність – здатність володіти собою, зберігати контроль, незалежно від тих причин, що провокують емоційний зрив.
7. Гуманістична спрямованість, тобто вияв здатності бачити велике в малих справах.
8. Висока духовна культура класного керівника як людини та громадянина.
9. Власний приклад творчості та розвитку.
Класний керівник виконує дуже важливі й відповідальні завдання. Він організатор виховної роботи в класі та наставник учнів, організовує і виховує учнівський колектив, об'єднує виховні зусилля вчителів, батьків і громадськості.
Успішна виховна робота не можлива без згуртованого колективну.
З п'ятого класу працюю над проблемою: згуртування класного колективу – запорука успішної взаємодії . Адже формування згуртованих учнівських колективів сьогодні – найважливіше соціальне завдання, яке стоїть перед школою. Згуртований колектив характеризується тим, що він здатен протистояти зовнішнім впливам і зберігати внутрішню єдність у різних умовах У процесі формування колективу намагаюся вирішити кілька важливих соціально-психологічних завдань. Одне з них – це об'єднання учнів навколо цілей спільної діяльності. Воно починається з того, що учні співвідносять свої особисті інтереси й потреби із цілями і завданнями колективу. Далеко не кожен учень може усвідомити свої інтереси в колективній діяльності, правильно сприйняти, оцінити навколишнє оточення з погляду того, які можливості колектив надає йому для власного росту, розвитку його творчих здібностей. Загально відомо, що навчити творчості не можливо, але можна дати уміння , навички і знання , які допоможуть дитині у творчості та її духовному розвитку. Кожна дитина має до чогось певні здібності. Завдання класного керівника – відшукати найменші пагінці таланту, зберегти і всебічно розвивати їх. Яким чином? Відповідь знаходжу на сторінках «Національної програми виховання», в якій чітко визначені орієнтири для роботи з класними колективами. В документі зазначено, що робота з конкретним класом має носити творчий характер , вирізнятися власною специфікою … Це не просто слова, учням дійсно подобаються ті види навчальної діяльності , які дають їм матеріал для роздумів, можливість проявляти ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості . Як саме вчитель може сприяти розвитку творчої особистості? Як приклад , така форму колективної творчої діяльності, як колективне творче свято. Саме слово «свято» викликає у дітей лише позитивні емоції і бажання співпрацювати. В 5 і 6 класі нашими улюбленими святами були Дні іменинника, свята Осені, мандрівки та екскурсії визначними стежками. Особливо яскравими були творчі виступи дітей, розважальні турніри.
Задля втілення поставленої мети в класі були проведені години спілкування і бесіди; для вирішення складних питань залучались батьки і вчителі. Діти із задоволенням брали участь в загальношкільних та позакласних заходах, самостійно підбирали матеріал, писали сценарії , створювали тематичні презентації , з задоволенням дивились уривки з документальних фільмів і бурхливо обмінювались думками. Записано ряд відео-роликів: «Пам`яті Героїв Крут», «З Днем незалежності, Україно!», « Поетичне слово Ліни Костенко». Результатом роботи з класом є проекти « Мої Земляки- творці новітньої історії» та «Юрій Литвин. Доля українського дисидента та його родини за радянських часів». Педагог практикує різноманітні форми роботи з класом. Екскурсії древнім Львовом та Прикарпаттям, зустрічі з волонтерами та воїнами-земляками, акції «Подяка Воїну» та «Допомога воїнам ЗСУ». Проведено флешмоб « Білі Ангели в небесах», «Сковорода промовляє…», цікаві зустрічі з майстрами слова.
Плануючи роботу з класним коллективом ставлю наступні завдання:
• прищеплювати учням любов до навчання, створювати умови для засвоєння навчальних програм i розвитку творчих здiбностей;
• пiдтримувати позитивний мiкроклiмат в колективi та групах, на уроках i в позаурочному спiлкуваннi;
• виховувати турботливе ставлення одне до одного, до батькiв, учителiв, молодших за вiком i людей похилого вiку; формувати найкращi моральнi якостi;
• надавати квалiфiковану допомогу батькам у питаннях виховання в дiтях кращих людських якостей i подолання негативних звичок i рис характеру;
• прищеплювати учням загальноприйнятi етичнi норми в поведiнцi та спiлкуваннi;
• виховувати творчi здiбностi, пiдтримувати iнiцiативнi, органiзаторськi здiбностi та естетичнi нахили в дiтей.
Задля поставленої мети планую сформувати у учнів ціннісне ставлення:
- до суспільства і держави
- до себе і до людей
- до праці
- до природи
- до мистецтва
Переконана, що лише терпіння, мудрість і любов до школярів допоможе у спілкуванні і мирному співіснуванні з ними. Лише справжні моральні цінності врятують у майбутньому дітей, допоможуть їм " вижити " у суспільстві.
Професія класного керівника схожа з професією мінера. Оскільки варто раз оступитись і контакт із дитиною буде втрачено, подекуди назавжди. Тому, звичайно ж, потрібно бути психологом, хоча б на інтуїтивному рівні. Що ж стосується професійних знань, умінь і навичок, то класний керівник повинен знати та вміти все, чи майже все! Класний керівник повинен володіти всіма якостями хорошої, розумної, цікавої людини.
І на завершення побажання всім класним керівникам такі.
Пам'ятайте: Батько дитини не ваш учень, не ваш ворог, а ваш друг, порадник, однодумець.
Майте на увазі: Краща форма взаємин із батьками складає ланцюжок: діти ‑батьки‑учитель–сім'я.
Майте на увазі: Головне ‑не чекати подяки, тодінебудерозчарувань.
Пам'ятайте: Діти у класі ‑ваше відображення, тому старайтесь постійно працювати над собою.
Майте на увазі: Головне‑зберігати молодість власної душі на довгі роки, тоді легше буде зрозуміти юних, поряд з якими має відбутись ваша щаслива професійна кар'єра.
Запам'ятайте:
Ваша установка повинна бути такою:
Без мене світ не повний!
Навчаються в тих, кого люблять.
Гете
Національно-патріотичне виховання учнів
Україно, ти моя молитва,
ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
за твоє життя, твої права
Василь Симоненко
В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді. Цілі покоління українців були виховані в дусі відчуження від рідної землі та національного самозречення. В нас формували почуття національної меншовартості, покривдженості, комплексу неповноцінності, навіювали переконання в перевазі «старшого брата». Навмисне поширення російськомовної літературної та музично-пісенної продукції, висвітлення неправдивої історії, висміювання українського характеру і традицій формувало явище етноциду. Наш народ намагалися позбавити усіх ознак культурної та духовної самостійності.
Сьогодні єдиний шлях повернення державності – національно-патріотичне виховання молоді. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття того, що в моєму селі, в моєму навчальному закладі, країні мене стосується, що залежить від мене. Я – творець майбутнього своїх дітей і онуків. Патріотизм – це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в ім'я своєї батьківщини. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі. Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю, свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.
А що ж таке патріотичне виховання? Патріотичне виховання – це планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго ставлення до Батьківщини. Таке виховання включає розвиток любові до своєї країни, національної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальності за природу; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини; інтерес до міжнаціонального спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу.
На сучасному етапі розвитку України, коли існує пряма загроза денаціоналізації, втрати державної незалежності та потрапляння у сферу впливу іншої держави, виникає нагальна необхідність переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:
- повага до національних символів ( Герба, Прапора, Гімну України);
- участь у громадсько-політичному житті країни;
- повага до прав людини;
- верховенство права;
- толерантне ставлення до цінностей і переконань представників іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
- рівність усіх перед законом;
- готовність захищати суверенітет та територіальну цілісність України.
У нашому навчальному закладі патріотичне виховання здійснюється під час проведення навчальних занять, через систему виховних заходів, гурткову роботу, проведення екскурсій, написання науково-дослідницьких робіт. Класні керівники у своїй роботі керуються Конституцією України, Концепцією Національно-патріотичного виховання, Національною програмою «Діти України», нормативними документами, наказами, розпорядженнями Президента України, Міністерства освіти і науки, обласного та районного управління освіти.
Провідна роль у вихованні молоді належить українській мові як духовному стержню нації. Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді. Розуміння учнями процесу повернення до рідних коренів, витоків українства, національного самоствердження і саморозвитку вже є проявом патріотизму. Учнівська молодь має усвідомити, що без оволодіння державною мовою неможливо стати повноцінним громадянином своєї держави, патріотом України та й просто інтелігентною людиною, кваліфікованим спеціалістом будь-якої галузі господарства. Актуальними сьогодні є думки І. Огієнка та В. Сухомлинського про те, що до найважливіших ознак нації належить рідна мова, а з нею витворена культура , яка стає душею нації, її духом. Зокрема, В. Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, яке здатне піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність, на все життя відкрити в її серці невичерпні й вічні джерела любові до своїх предків. У гімназії велика увага приділяється збереженню і примноженню духовних цінностей, культурних національних традицій, шанобливому ставленню до української мови. Свідченням цього є такі щорічні заходи, як тематичні вечори вшанування видатних українців, «Дні української писемності та мови», «Дні рідної мови», літературно-музичні композиції до дня народження Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, Ліни Костенко, конкурси читців поезії. Школярі щороку беруть участь в Міжнародному конкурсі знавців рідної мови імені Петра Яцика, мовно-літературному конкурсі учнівської і студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Великий виховний потенціал мають такі дисципліни як історія України. Стрижневим моментом системи формування патріотичних якостей повинні стати історичні традиції перемог українського воїнства, самопожертва в ім'я захисту Батьківщини. Знання і дотримання традицій народу не можливе без хорошого знання історії Вітчизни, а саме: доби Київської Русі, доби Козаччини, Другої світової війни. Особливого значення набуває ознайомлення з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема, у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності. Небайдужими залишають молодь історичні приклади прояву патріотизму однолітків (бій під Крутами, національний молодіжний рух в західній Україні, «живий ланцюг» на підтримку незалежності України у 1990 році, участь студентства в подіях Майдану та російсько-українській війні).
Живим прикладом мужності і героїзму є захисники України, що боронили країну в минулому і зараз обороняють нашу державу від російської агресії. Випускники нашого навчального закладу без вагань стали на захист рідної землі. Сьогодні ми пишаємося такими іменами, як Вінярський Йосиф та його сини Роман та Петро, Лабик Любомир, Сціленний Микола, Городецький Микола, Святий Володимир та інші.Своєрідним протестом учнів та педагогів гімназії на російську агресію став патріотичний флешмоб «Єдина Україна».
Окремої уваги заслуговує сучасна волонтерська діяльність учнів та педагогів. Увесь колектив долучився до акції збору медикаментів, теплих речей, продуктів харчування для воїнів, а також вимушено переселених осіб з Луганської та Донецької областей, які проживають у приміщенні нашої гімназії.
Осередком національного виховання є музей народознавства під керівництвом Падяк Марії Йосипівни. Школярі залюбки беруть участь в годинах народознавства «Українські страви та напої», «Різдвяні дійства», «Пам'яті родоводу», «Шануймо своє – українське», «Писанка – символ життя». Вивчають стародавні та сучасні креативні техніки виготовлення великодніх писанок, крашанок, займаються пошуковою роботою з вивчення символів, змісту стародавніх українських оберегів. Презентують свої композиції на районних та обласних конкурсах «Різдвяна шопка», «Новорічна іграшка». Створені руками учнів композиції повертають нас обличчям до нашого коріння, нашої щирої української душі і народної творчості.
У навчальному закладі панує національний дух, усі урочисті заходи проводяться з використанням національної і державної символіки, українського традиційного одягу. Класні керівники на виховних годинах відкривають перед школярами яскраві сторінки історії української держави, вчать розуміння і необхідності дотримання норм і принципів чинного законодавства України, поваги до прав і свобод інших людей, шанобливого ставлення до державних символів. Проведено виховні заходи « Українська державність: віхи історії», «Я-нащадок великих козаків», «Національні святині і символи моєї держави», «Конституція України: права і обов'язки», «І пливе наш синьожовтий шлях (історія символів України)», «Символіка України: минуле і сучасне». Уже традиційними у гімназії стали тижні правових знань. Забезпечують формування у школярів норм правової культури, поваги до Конституції, законодавства України, законів такі виховні заходи «Закон-єдиний для всіх», «Закон і право», «Право в нашому житті», «Кримінальна відповідальність неповнолітніх», «Роль Конституції в нашому житті», «Підліткова злочинність: джерела, характер і особливості».
Педагогічний колектив спрямовує свої зусилля на виховання учнів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової служби. Патріотизм в Україні традиційно завжди мав духовні корені, насичені Православною вірою, яка вчить нас любити Батьківщину, як рідну матір, а якщо треба буде, то захищати її до останньої краплі крові. Сьогодні, у час війни, нерідко спостерігаємо випадки відмови щодо виконання святого для кожного громадянина військового обов'язку. Тому, аби сформувати у молоді моральний фундамент патріотизму, щороку проводиться спортивна гра «Шляхами героїзму, шляхами звитяги». Розвитку інтересу до військової професії та служби в Збройних Силах України сприяють заходи до Дня захисника Вітчизни, Дня пам'яті та примирення, зустрічі з воїнами АТО.
Патріотизм складає найважливішу ціннісну основу будь-якого демократичного суспільства і виступає суттєвим внутрішнім мотивом для саморозвитку і розкриття всіх потенціальних соціальних можливостей в духовній, економічній і соціальних сферах життя суспільства. Тому мета навчального закладу на сучасному етапі – виховати молодь гуманною, творчою, відповідальною, з активною життєвою позицією, яка могла б реалізувати себе. Без пробудження таких моральних феноменів, як патріотизм, обов'язок, совість, почуття власної гідності, працелюбність навряд чи можна розраховувати на поліпшення ситуації в країні.
Шляхи формування та
розвитку математичних здібностей
«Школа – не комора знань, а світоч розуму. Усі діти не можуть мати однакові здібності. І найважливіше завдання школи та вчителя – виховання здібностей у своїх учнях »
В. О. Сухомлинський
Не секрет, що лише зацікавивши, здивувавши, можна розраховувати на позитивний результат навчання. Тому мене завжди хвилюють питання : чи можна кожного школяра зацікавити знаннями, розвивати допитливість, підтримувати у нього інтерес до навчання?
Тому вважаю, що головним вчительським обов'язком є: навчити учнів формувати і розвивати їх творчий потенціал, сприяти всебічному інтелектуальному розвитку.
В оновленій навчальній програмі 5-9 класів (2017р.) зазначено, що метою базової загальної середньої освіти є: розвиток та соціалізація особистості учнів,формування їх національної самосвідомості, загальної культури, творчих здібностей, дослідницьких навичок, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Поняття математичні здібності практикують в двох аспектах:
а) як творчі (наукові) здібності − здатності до наукової математичної діяльності, що дає нові і об'єктивно значущі для людства результати, досягнення, цінний в суспільному відношенні продукт;
б) як учбові здібності − здібності до вивчення (навчанню, засвоєнню) математики (в даному випадку шкільного курсу математики), швидкого і успішного оволодіння відповідними знаннями, уміннями, навиками.
На уроках математики практикую різні прийоми, щоб сформувати в дітей критичне, логічне та творче мислення. Вважаю також корисним перетворення простих задач у складні, використовувати на уроці цікаві задачі та задачі - жарти, числові, геометричні головоломки, математичні ребуси, які формують в дітей критичне та логічне мислення, творчу уяву.
Досвід роботи показує, що для поліпшення розуміння, закріплення та відтворення інформації, доцільно проводити такі уроки, як: урок-змагання; урок-вікторина, урок - "круглий стіл"; урок-гра; урок - казка та ін. Щоб зацікавленість учнів до вивчення математики не знижувалась, доречно систематично проводити ігри з використанням інтерактивних технологій.
На своїх уроках відводжу час для розповіді про значення математики, про математику навколо нас, про зв'язок із іншими предметами.
У 5-8 класах часто починаю урок із усного рахунку, теоретичної розминки, математичних та графічних диктантів. Враховуючи, що увага учнів 5-6 класів не стійка, переключаю увагу дітей з одного виду діяльності на інший. А прийом «Спіймай помилку» привчає дітей миттєво реагувати на помилки. Пропоную учням підготувати домашнє завдання у формі складеного невеличкого завдання по даній темі, в якому навмисно допущено не менше п'яти помилок. На уроці учень перед усім класом розв'язує своє завдання, а завдання інших учнів – помітити та виправити помилки.
Подібні завдання сприяють розвитку творчих здібностей, можливостей учнів. Щоб розвинути творчі здібності учнів, треба поступово та систематично залучати до самостійної практичної роботи, щоб забезпечити співпрацю між учнями та учителем.
Так, при вивченні теми «Одночлен» у 7 класі на кожен ряд роздаю по однаковій картці, що грає роль естафетної палички, на якій зображено множене, наступні множники і кінцевий результат – добуток. Учням потрібно «закрити кружечки», тобто заповнити порожні місця добутками. Ця естафета розвиває в учнів вміння контролювати себе.
Починаючи з восьмого класу, 1-2 уроки до контрольної роботи проводжу математичний бій. Учням завчасно даю домашні завдання, щоб вони підготували цікаві із заковикою питання для команди противника.
Позакласна робота з математики дуже важлива для пробудження в учнів інтересу до математики. Тому математичні вікторини, змагання, ігри, прес-конференції, вечори сприяють підвищенню математичної культури, розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують застосування їх на практиці, розвивають мислення, математичні здібності, допомагають ввійти у світ наукових і технічних ідей.
Отже, я ще раз переконалася, що з готовими здібностями діти не народжуються. Тому їх постійно потрібно розвивати. А засвоєння дітьми знань із математики, є необхідною основою для вдосконалення та розвитку їх початкових математичних здібностей.
Творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв'яжуть кожну задачу, у тому числі і творчого характеру.
5 серпня 2020 року, Кабінет Міністрів України ухвалив Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), реалізація якої передбачена до 2027 року.
Запровадження STEM-освіти дозволяє наочніше пояснювати необхідний матеріал, допомагає учням ще зі шкільної парти вчитися критичному мисленню та вдало комбінувати отримані знання для вирішення реальних життєвих ситуацій. Адже одними із основних компетентностей школярів є навички логічного і математичного мислення та наукове розуміння природи і сучасних технологій.
Згідно з Концепцією, навчальні методики та навчальні програми STEMосвіти будуть спрямовані на формуваннякомпетентностей , актуальних на ринку праці.Зокрема, це критичне, інженерне і алгоритмічне мислення, навички обробки інформації й аналізу даних, цифрова грамотність, креативні якості та інноваційність, навички комунікації.
STEM-освіта буде впроваджуватись із урахуванням принципів особистісного підходу, постійного оновлення змісту освіти відповідно до нових досягнень науки та вимог ринку праці, формування необхідних компетентностей на всіх складниках та рівнях освіти.
Перед тим, як садити сад, садівник готує грунт для свого поля, а вчитель, щоб виплекати творчі здібності в учнів, повинен вивчити грунт і додати в нього те, чого не вистачає. І тільки тоді клас стане «клумбою квітучих троянд».