ВИХОВНА РОБОТА
Зі святом, дорогі Матері! Святкове вітання.
1.Мами, мамочки, матусі!
Зі святом Вас, найрідніші, найдобріші,
Турботливі, ласкаві,
Щирі, привітні,наші улюблені!
Я Матусь вітаю із великим святом.
Я усім
бажаю радості багато.
Хай сміється сонце з голубого неба,
І троянда перша зацвіте для Тебе.
Хай в житті Твоєму горя не буває,
На устах усмішка маком розцвітає.
Хай для Тебе гарна буде кожна днина,
Дорога матусю – будь завжди щаслива!
2.Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лише один між нами:
Це наша мама!
За вас ми молимося Богу,
За вас благаєм Пресвятого,
Щоб вам здоров`я, силу дав,
Щоб щастя-радість вам послав,
Щоб обминало лихо і пригоди злі.
Матуся наша – ангел на землі!
3.Дорогій
матусі!
Всього, що найкращого в світі буває,
Для Вас, наша люба, ми щиро бажаєм.
Невтомні руки ми Ваші цілуєм
І щирі вітання усі Вам даруєм:
Здоров'я зичим не на рік,
На все життя бажаєм щиро,
Щоб радісним і довгим був Ваш вік!
4. Найдобріша,
найкраща матусю рідненька!
В цей день ми вклоняємось дуже низенько.
За сонечко ясне, за серце прекрасне,
За те, що добром зігріваєте нас,
За те, що в щасливу і скрутну хвилину
Ми можемо всі прихилитись до вас.
Хай вас обминають невдачі та грози,
Нехай лиш від сміху з'являються сльози,
Міцного здоров`я з роси і води,
Бадьорість та настрій хай будуть завжди!
5. Люба матусю!
За вашу пісню рідну колискову,
І рідну мову нашу калинову!
Хай Бог дарує здоров`я вам міцного,
І щастя хай приходить до порогу!
Щоб Ангел підставляв скрізь крила,
І довгий вік у спокої прожили!
6.Мамо, найкраща у світі людина
Ніжна, турботлива, мила, єдина.
Прийми у це свято мої привітання
Хай збудуться всі твої, Мамо, бажання.
Від щирого серця тебе я вітаю,
Доброї вдачі тобі я бажаю.
В справах буденних – терпіння й наснаги,
А на роботі – натхнення й поваги.
Теплого сонечка та доброти,
Мамо, спасибі, що ти в мене є!
7. Рідненька, найкраща, єдина!
Щоб Ти не схилилась ніколи в журбі.
І сонце, і зорі, і даль журавлину
Від щирого серця дарую Тобі.
І в осінь, і взимку, весною і влітку,
Щоб щастя й здоров'я у тебе було
Уклін Тобі, наша люба лебідко,
За ласку Твою і за Твоє тепло!
8.Боже, Отче наш
єдиний, Нашу маму збережи,
Її кожну мить й годину у своїх руках держи.
Обдаруй її здоров`ям, в смутку завжди потішай,
В тяжкій праці повсякчасно все життя благословляй.
Дай, щоб люба наша ненька довгі роки прожила,
І здорова, і весела, всім на радість нам цвіла!9.Низько вклоняємось Вам, Мамо,
За Ваше терпіння, витримку,
Дивовижну мудрість і мужність,
З якими Ви, долаючи нинішні негаразди,
Зберігаєте віру у завтрашній кращий день
Для своїх рідних і близьких, для нашої країни.
Тож здоров'я вам, тепла і благополуччя.
Хай під променями травневого
Сонця розтануть усі ваші негаразди!
Зі святом, дорога Матусю!10. Спасибі матусю, спасибі рідненька,
За щирість сердечну й турботу про нас,
За руки Твої, що не знають спочинку,
Готові на поміч прийти повсякчас.
Дай Боже прожити і горя не знати,
Щоб соту весну із нами стрічати.
Ми дякуєм Богу, що Ви у нас є,
Хай силу й здоров'я Господь Вам дає!
11. Найдобріша,
найкраща матусю рідненька!
В цей день ми вклоняємось дуже низенько.
За сонечко ясне, за серце прекрасне,
За те, що добром зігріваєте нас,
За те, що в щасливу і скрутну хвилину
Ми можемо всі прихилитись до вас.
Хай вас обминають невдачі та грози,
Нехай лиш від сміху з'являються сльози,
Міцного здоров'я з роси і води,
Бадьорість та настрій хай будуть завжди!
12. Люба ненько і матінко мила,
Велике спасибі, що Ви нас зростили.
Ми просимо з глибин сердець,
Щоб добрий Бог, щоб Бог-Отець
Вам щирого здоров'я дав
І щоб 100 літ він Вас оберігав!
Спасибі вам за руки робочі,
За довгі, нелегкі й недоспані ночі,
То ж зичимо Вам ще чимало прожити,
Щоб всіх на сторіччя змогли запросити!
13. Спасибі, матусю, що життя дарували,
Спасибі, матусю, що Ви нас навчали.
Спасибі, рідненька, за вічну турботу,
За щире бажання добра нам усім.
Хай серце ще довго у грудях палає,
А руки, мов крила, внучат пригортають.
Здоров'я міцного зичимо щиро,
Ласки від Бога, від дітей – тепла,
На многії щасливії літа!
«А над світом українська вишивка цвіте»
Ведуча: Доброго дня всім, хто тут зібрався нині!
Доброго дня всім, хто в гості завітав!Ведучий: Доброго дня, великій цій родині!
Шановні гості, ми вітаємо вас!
Вчитель: Сьогодні ми відмічаємо Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Цьогоріч Всесвітній день вишиванки припадає на 18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а також 18-20 травня – річниця виходу українських захисників із Азовсталі.Тому сьогодні ми зосередимо увагу на цінності вишитої сорочки як невід'ємної складової нашої культурної спадщини, що єднає українців крізь простір і час. Тому, сьогодні об`єднуємося і демонструємо свій національний вишитий одяг. Тож ловіть стрічку єднання.( Кидання стрічки, звучить мелодія)
Ведучий: Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії Чернівецького університету Леся Воронюк.
Ведуча: Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня,
Ведучий:
Вишиванка - символ Батьківщини,
Дзеркало народної душі,
В колисанці купані хвилини,
Світло і тривоги у вірші.
Ведуча:
Вишиванка - дитинча кирпате,
Що квітки звиває в перепліт,
Материнські ласки, усміх тата,
Прадідів пророчий заповіт.
Ведучий: Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Це не лише витвір мистецтва, а й наш оберіг.
Ведучий:
Вишиванка - писанка чудова,
Зірка ясна, співи та вертеп.
Вишита сльозою рідна мова,
Думами дорога через степ.
Ведуча:
Вишиванка - біль на п'єдесталі,
Слава, воля, єдність, віра - ми.
Журавлем курличе, кличе далі,
Стелить вирій в зорами – крильми
Кліп «Історія вишиванки»
Ведучий: Найкращий оберіг - вишита сорочка, бо вона захищає не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії.
Сценка про магічну силу вишитої сорочки
Ведучий :
В простій сільській родині
Мати сльози утирала
Бо двох своїх синів
На війну проводжала
На війну …Не могла й слова сказати .
Бо йшли сини Батьківщину захищати
Єдину надію віддати мати мала
Вона сиділа і сльози утирала.
(Сидить мати і плаче, а коло неї два сини)
Мати:
Сини мої , моя надія ,
Моя опора у житті,
На що лишаєте мене
Що тепер робить мені .
Бо хто тепер мені поможе?
Хто поле зоре? Хто воду принесе?
Я ж без вас, мої любі, не зможу
Без вас, мої соколи, не так вже буде .
Син:(послушний)
Матусю рідна ти у нас одна
Ти змалечку нас сповивала
Та є ще мати , матінка земля
По якій ми бігали , яка нас колихала
То Україна, мамо , друга мати
І ми йдемо її всі захищати.
Ведучий:
Ще довго плакала старенька
І гладила своїх синів
Та в дорогу вже пора
І вона сказала пару слів
Мати :
В дорогу вас благословляю
Мою надію і любов
І в цю сорочку вас вдягаю
Вона зігріє вас теплом
Коли вам сумно, ви згадайте
Що вас чекає стара мати
І мої рідні повертайтесь
Я вас благаю , повертайтесь.
(Сини йдуть . Звучить пісня «Сину ангел мій»)
Ведучий:
Пішли сини в дорогу в матусиній сорочці
Яка з любов'ю вишивала їм,
Та посоромився один , в сорочці хлопцям показатись
І він зняв її і не хотів вдягатись.
Оту сорочку , що мати вишивала
В яку любов свою, частинку вклала
Він зняв і кинув десь під тин
Не знав що був без захисту дурненький син.
Пройшли вже дні ,один, і другий там вже третій
І місяці і навіть рік,
А вона сиділа і все чекала ,
Що сталося горе , серцем відчувала
Вже не повернеться той син невірний,
Що матусин оберіг вдягатись не хотів,
То не сорочка а оберіг
Який матусиними молитвами горів.
І мав їх щиро оберігати.
(повертається один син, обнімає маму )
Та якби ж знала про це мати
Що ворожа куля сина підкосила ,
Невірного , що сорочку не носив
Тепер лежить в сирій землі й застиг
(сумна мелодія «Мамо не плач»)
Син: (син розказує вірш і звучить легенька мелодія )
Дивлюсь на вишиту сорочку,
Що мати вишивала
Червоні й чорні нитки
Вона на полотно поклала ,
Два кольори в нім, два кольори
Лягли обидва рівно й ніжно ,
Переплелись у них і радість і журба ,
І у віках пролита кров барвиста
Ці кольори нагадують завжди
Важкі догори нашого народу ,
Як боронили волю на землі ,
і здобували ми свою свободу.
Переплелись навіки в радості й журбі
Два кольори мого народу .
На сорочці – все мамине життя ,
її надії , сумніви , тривоги,
На полотні у кольорах ниток
Нам заповіт на довгі довгі роки.
Ведуча:
Українцем йди у білий світ. Дивуйся світу в росянім серпанку Й люби цю землю вже з дитячих літ А щире й рідне українське слово ти гордо через все життя неси. Живи активно, гідно , веселково і милостиню в ката не проси . Вдягни, дитино, рідну вишиванку і з чистим серцем в білий світ іди . Вона зігріє сонцем на світанку і оберегом стане від біди .
Встає над світом щире сонце вранці
І землю гріє променем ясним.
А я іду по світу в вишиванці.
Я – українець! І горджуся цим.
Ведуча:
В нас обереги вишивають здавна.
Така традиція в народі прижилась.
Вона прадавня, вічна й дуже славна.
В культурі й до сьогодні збереглась.
Ведучий:
Ані вікам, ні моді не здолати…
Вона в людському серці і в душі.
У ній любові, мрій, надій багато
І ти традиції забути не спіши.
Кліп «Україно моя, вишиванко» (Зробити)
Ведуча:Україна – це чарівний і благодатний край, і в ній із сивої давнини живе мудрий і добрий, творчий і натхненний народ.
Ведучий: Саме тому, мабуть, наш народ і подарував світові неповторну українську вишивку, за якою нас упізнають в різних куточках світу.
Ведуча:А зараз до вашої уваги ми пропонуємо яскраві вишиванки, що із задоволенням носять учні нашої школи. На їх сорочечках ви побачите диво-кольори та розмаїття візерунків.
Демонстрація вишиванок( Звучить мелодія «Весняна вишиванка»)
Ведуча: Вишиванка наша, вишиванка,
вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів,
Ведучий:
І дзвінкі турботи сьогодення.
Хрестиком покладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою
Ніжність материнської руки.
Ведуча:
Пісні ще весільної, веселої.
Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом.
А над світом, гляньте, а над світом
Українська вишивка цвіте!
Робота над сорочкою. Звучить пісня «Бабусина вишиванка і
- Вишиванка»
Ведуча:
На полотно лягли малюнки:
І ружі, й квіти і листки.
У хрестик шиті візерунки
Із кольорів сімох нитки.
Ведучий:
Як дивишся на вишиванку –
В ній бачиш гори, поле, ліс,
І промінь сонця рано-вранці,
І гай розплетених доріг.
Ведуча: Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі - українці, яких об'єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.
Ведуча:
Нехай слова і пісні милозвучні
Для вас лунають знов і знов,
Хай будуть в серці нерозлучні
Добро, надія, віра і любов!
Ведучий:
Хай вам сміється доля журавлина,
Поля розлогі колосом цвітуть,
Нехай червоні ягоди калини
На вишиванках осявають путь.
Пісня «Моя сорочка вишиванка»
Вшановуємо Т.Шевченка
Зал святково прибраний. В центрі на журнальному столику стоїть "Кобзар" на вишитому рушнику. Проектується пам′ятник Тарасу Шевченку, звучить музика, на фоні музики слова:
Небесна сотня. Хронологія відчуттів.
А сотню вже зустріли небеса..
Вебквест «З Україною в серці»
Мета: розширення знань про історію, символіку, традиції та досягнення свого народу та країни; розвиток інформаційно-цифрової компетентності, уміння співпрацювати в команді, виховання патріотизму.
Роль національно-патріотичного виховання
Роль національно-патріотичного виховання в системі виховної роботи навчального закладу